Лекція №1: Туризм як суспільне явище

План

1. Визначення понять “туризм”, “туризмознавство”, “туризмологія”.

2. Історія розвитку туризму.

3. Найголовніші функції туризму.

4. Туристична індустрія: структура та умови функціонування.

1. Визначення понять “туризм”, “туризмознавство”, “туризмологія”.

З тих пір як у суспільному житті Європи наприкінці XVIII ст. з'явилося нове поняття «туризм», що в перекладі з французької мови означало «подорож, заради задоволення», пройшов час становлення туризму як галузі, процес активного формування туристичної індустрії. Туризм із стихійного явища перетворився на організований вид бізнесу та на один із престижних і раціональних видів відпочинку, доступний більшості населення розвинених країн світу. Зараз поняття туризм згідно існуючого законодавства доцільно представити наступним чином.

Туризм — це подорож у вільний час із метою відпочинку, оздоровлення, пізнання та іншими цілями, яка здійснюється поза межами основного місця проживання, терміном більше доби до одного року, без права займатися оплачуваною діяльністю та зобов'язанням повернутися до основного місця проживання у зазначений термін.

Розвиток поняття "туризм" відповідний розвитку суспільних функцій, виконаних туризмом. Звідси й численні тлумачення цього поняття, які здебільшого мають за мету визначити його:

1) соціально-економічну сутність;

2) статус у міжнародно-правових відносинах;

3) статистичний облік на кожному з етапів соціально-економічного розвитку суспільства.

Туризм – соціально-економічне явище, сформоване історично та представлене самодіяльністю конкретної особи з метою проведення вільного часу й діяльністю підприємств індустрії туризму з організації подорожі та споживання туристичного продукту, що визначається масовістю й організованістю процесу узгодження попиту та пропозиції на ринку туристичних послуг.

Найбільш загальне визначення туризму запропоноване фахівцями Бернського університету (Швейцарія) В. Хунзикером та К. Крапфом:

"Туризм – це ряд явищ і взаємин у результаті подорожей людей, доти, доки не призводить до їхнього постійного перебування у визначеному місці і не пов'язане з одержанням ними якої-небудь вигоди (прибутку)".

Турист — особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни метою перебування на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін;

Завдання предмету «Основи туризмознавства» - створити основи для вивчення інших фахових предметів з туризму.

«Основи туризмознавства» як предмет слід одразу відрізнити від «Туризмології». Дисципліна «Основи туризмознавства» - це цикл спеціальних туристичних дисциплін і її завданням є введення студента у світ туризму як складного туристичного явища, закласти фундамент його поступового пізнання, навчити оперувати термінологічним апаратом туризму.

У той же час «Туризмологія» представляє собою складну наукову дисципліну, яка вивчає теорію туризму.

ТУРИЗМОЛОГІЯ (ТУРИЗМОЗНАВСТВО) - загальна теорія туризму, галузь соціокультурного знання, яка має синтетичний характер і характеризується розгалуженими міжнауковими зв'язками, що фокусуються в усвідомленні різних аспектів туризму.

2. Історія розвитку туризму

Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:

Перший — з найдавніших часів до 1841 року — це початко­вий етап розвитку туризму.

Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення ор­ганізованого туризму.

Третій — з 1914 року до 1945 року — формування індустрії туризму.

Четвертий — з 1945 року до наших днів — етап масового туризму та глобалізації туристичної індустрії.

Цілком очевидно, що попередницею сучасної туристичної, у нинішньому розумінні цього слова, подорожі була будь-яка мандрівка, яку здійснювали наші предки.

Основними чинника­ми, що спонукали наших предків мандрувати, були:

• потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;
• людська цікавість, бажання пізнати навколишній світ.

У стародавньому світі основними мотивами подорожей були:

• торгівля;
• загарбання нових територій;
• прочанство;
• пізнавальні потреби;
• лікування;
• розваги.
  
  
  

  Етапи розвитку світового туризму

  
  
  

  Назва етапу	Термін етапу	Характерні риси етапу
  Початковий етап туризму	3 найдавніших часів до 1841 року	Розвиток торгівлі Розвиток різних релігій Розвиток культури і мистецтва Пізнання людиною природи Збільшення частки вільного часу в суспільстві
  Етап становлення организованого туризму	3 1841 до 1914 року	Поява перших туристичних організацій Розвиток науково-технічного прогресу Туризм формується як окремий елітний вид відпочинку Створюється туристична інфраструктура З'являються перші туристичні кадри Створюються нові туристичні центри, курорти, розвивались старі
  Формування індустрії туризму	3 1914 до 1945 року	Туризм як галузь економіки вже існує Швидко формується туристична індустрія З'являються державні та міжнародні туристичні організації; що свідчить про вихід туризму на державний та міжнародний рівні Офіційно встановлюється відпустки для працюючих, що дозволяє здійснювати подорожі людям, зайнятим на виробництві Розширюються географія туристичних подорожей
  Етап масового туризму та глобалізації туристичної індустрії	З 1945 року до наших часів	Значне зростання добробуту населення  Збільшення частки вільного часу На державному рівні встановлені обов'язкові оплачувані відпустки для працюючих Активно функціонує та розвивається туристична індустрія Туризм стає головною галуззю економіки багатьох країн Створені та функціонують

  
  
  
  

  3. Найголовніші функції туризму

  
  
  

  Туризм є складною соціально-економічною системою та має наступні соціальні функції:

  
  
  

  пізнавальну (за допомогою мандрівок людина пізнає навколишній світ, накопичує досвід, формує свій світогляд, що сприяє розвитку науки, культури, мистецтва, що, в свою чергу, є важливим чинником суспільного поступу);

  рекреаційну, або оздоровчу (за допомогою подорожей люди поліпшують своє здоров'я, отримують нові враження, що здебільшого позитивно впливає на фізичне та психічне їх здоров'я);

  політичну ( туризм допомагає країнам покращувати відносини між собою);

  економічну функцію, котра полягає в тому, що,

  - по-перше, туризм забезпечує розвиток окремих галузей народного господарства, які співпрацюють з туризмом, а це - система транспорту, легка та харчова промисловість, курортне будівництво та інші.

  - по-друге, туризм забезпечує робочі місця для тих, хто працює в туристичній індустрії. Відомо, що туризм називають «невидимим експортом», адже іноземець, споживаючи продукти та послуги, що надаються йому в даній країні, залишає в ній значну частку валюти, яку вивіз зі своєї країни, тобто не товари та послуги прибувають до туриста, а турист прибуває до них.

  Отже, туризм є одним із важливих джерел прибутків державного бюджету країн, де він розвивається;

  культурологічна функція пов'язана з розвитком культури, відродженням традицій і ритуалів, туризм активізує діяльність центрів народних промислів, а також: збереження історико-культурних ресурсів;

  виховна функція завжди була властива туризму, адже в далеких мандрах людина не тільки набуває певного досвіду, вивчає іноземні мови, але й вчиться терпляче долати певні незручності, загартовувати своє тіло і дух, з толерантністю та повагою ставитися до традицій, вірувань і менталітету інших народів, цінувати свій рідний край (у цьому відношенні туризм є одним із ефективних засобів національно-патріотичного виховання);

  екологічна функція полягає в тому, що туризм стимулює охорону природи, оскільки, тісно пов'язаний зі станом навколишнього середовища. Ряд територій були реально оцінені завдяки роз витку туризму та внаслідок високої оцінки мантрівниками їх рекреаційно-оздоровчих природних ресурсів. Розвиток туризму сприяє відновленню пам'яток природи, охороні лісових масивів, турботі про чистоту водосховищ. Використання природи туризмом, на відміну від інших галузей, не супроводжується, як правило, вилученням ресурсів та їхньою наступною переробкою. Тим паче, що при цивілізованому підході до організації туристичної діяльності спостерігається дотримання раціонального природокористування.

  Ось лише головні функції туризму, які він виконує протягом свого розвитку.

  
  
  
  

  4. Туристична індустрія: структура та умови функціонування.

  
  
  

  На даний час міжнародний туризм перетворився на індустрію глобального масштабу, що займає третє місце за прибутками серед найбільших експортних галузей економіки, попереду її тільки нафтодобувна промисловість та машинобудування. У сучасній економіці більшості країн створено своєрідний туристсько-рекреаційний комплекс, що спеціалізується на виробництві та продажу відповідних послуг. Існують декілька різноманітних визначень щодо назви комплексу підприємств та організацій, які здійснюють обслуговування туристів: «туристичне господарство», «індустрія туризму».

  
  
  

  Туристична індустрія представлена комплексною системою закладів і підприємств з організації виробництва туристичного продукту.

  
  
  

  Туристичний продукт - це комплекс туристських послуг, що надаються мандрівникам під час подорожі.

  Туристські послуги включають у себе послуги закладів розміщення, підприємств громадського харчування, транспорту, пунктів прокату, закладів розваг і відпочинку та інше.   

  Основними туристськими послугами, які майже завжди входять у туристичний продукт, є транспортування, розміщення, харчування, страхування.

  
  
  

  Туристські послуги - це специфічні споживчі послуги, які спрямовані на задоволення різнобічних потреб туристів.

  
  
  

  Індустрія туризму тісно пов'язана й активно взаємодіє з туристичною інфраструктурою країни чи місцевості, де здійснюється подорож;.

  
  
  

  Туристична інфраструктура представлена сукупністю шляхів сполучення, закладів розміщення, транспортних засобів, комунікацій та різних установ, необхідних для стабільного функціонування туристичних комплексів.

  
  
  

  Типову   структуру  туристичної   індустрії   можна представити наступними складовими:

  
  
  

  1. Підприємства, що надають послуги з розміщення

  туристів:

  — готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати;

  — орендовані квартири та будинки;

  — туристичні бази, будинки відпочинку, притулки;

  — ботелі, флотелі, бунгало та інші.

  
  
  

  2. Підприємства харчування:

  — ресторани, їдальні;

  — кафе, бари;

  — підприємства швидкого харчування;

  — фабрики-кухні.

  
  
  

  3. Підприємства, що забезпечують транспортне обслуговування туристів:

  — автопідприємства;

  — авіакомпанії;

  — залізничні відомства;

  — підприємства річкового та морського транспорту.

  
  
  

  4. Туристичні фірми з розробки та реалізації туристичного продукту:

  — туристичні агентства;

  — туристичні бюро;

  — туроператори;

  — екскурсійні бюро.

  
  
  

  5. Рекламно-інформаційні туристичні заклади:

  — рекламні агенції;

  — рекламні бюро;

  — інформаційні агентства.

  
  
  

  6.         Виробничі туристичні підприємства:

  — фабрики з виробництва готельних меблів;

  — підприємства з виробництва туристського спо¬рядження;

  —         фабрики туристських сувенірів

  
  
  

  7. Торгівельні підприємства:

  — магазини з реалізації туристського спорядження;

  — магазини з реалізації туристських сувенірів;

  — пункти прокату.

  
  
  

  8. Підприємства сфери дозвілля в туризмі:

  — казино;

  — театри, кіноконцертні зали;

  — клуби за інтересами;

  — парки культури та відпочинку.

  
  
  

  9. Заклади самодіяльного напрямку:

  — туристські клуби;

  — клуби альпіністів;

  — клуби велотуризму;

  — клуби водного самодіяльного туризму.

  
  
  

  10. Органи управління туризмом:

  — комітети та департаменти туризму;

  — громадські туристичні організації та об'єднання.

  
  
  

  11. Учбові туристичні заклади:

  — вищі та середньо-спеціальні учбові туристичні заклади;

  — інститути підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

  — навчальні курсові комбінати.

  
  
  

  12.      Наукові та проектні заклади в туризмі:

  — науково-дослідні туристичні інститути та лабораторії;

  — інститути з проектування туристичних підприємств;

  — дослідні туристичні полігони.

  —          Заклади та підприємства курортного будівництва.

  
  
  

  13. Страхові компанії.

  
  
  

  Умови успішного функціонування туристичної індустрії залежить від наступних чинників:

  
  
  

  — наявності туристсько-рекреаційних ресурсів;

  — розвиненої інфраструктури регіону;

  — державної підтримки туризму;

  — наявності кваліфікованих кадрів;

  —       демографічних і соціальних чинників (наприклад, загального рівня освіти та культури населення, кількості міських і сільських жителів, рівня добробуту населення, або його окремих верств);

  — факторів ризику (соціальна нестабільність, криміногенність, теракти, екологічна небезпека, стихійні лиха тощо);

  — політичних і економічних чинників (спрощення туристичних формальностей при здійсненні закордонної туристичної подорожі, інвестиції в туризм та інше);

  — науково-технічного прогресу;

  — сезонності.